17:57 13.08.2013
Ольга Страхова опубликовала запись

Гей, наливайте!..


Про хмільні напої з меду, зілля, фруктів і ягід — сучасні й старосвітські

Наливки завжди подавали до столу вишукано. (Фото Михайла ГРИНИКА. (Предмети композиції — з приватної колекції Івана Турецького).)

Приготування різних наливок Ольга Вербенець називає фантазійною творчістю. Ольга Григорівна, як за дитинством, жалкує за часами, коли мало не на кожному вікні стояли в ряд різні бутлі, а в них дозрівали на сонці ягоди і садовина, перетворюючись поволі на запашні напої (по–галицьки це слово звучить незвично–загадково «трунки»).

Вправна господиня, за освітою філолог, що свого часу вела кулінарну передачу на львівському телебаченні, потім — тематичні сторінки в «Галицькому світі» та «Поступі» , також визнає, що виготовлення наливок за старовинними переписами і сучасними рецептами — це справжнє випробування. І щоденна метушня у цій справі — ворог номер один. Бо будь–яка творчість не терпить суєти.

Налаштування

За приготування наливок варто взятися з кількох причин. По–перше, щоб упевнитися, що не святі горшки ліплять. По–друге, щоб здивувати близьких і знайомих ексклюзивним напоєм. По–третє, вживання практично кожного «трунку» — це не стільки «градуси», скільки цілющі властивості складників наливок.

Щоб налаштувати себе на довготривалий період вистоювання різних слив’янок, горобинівок і дернівок з яблунівками, варто згадати хоча б шкільні знання з хімії. З наукового погляду тривале (так із півроку) довжиткове зберігання наливок — це своєрідні природні методи очищення алкогольного напою від сивушних масел, які дозволяють значно покращити якість. Раніше барильця з дуба, бука, липи чи клена у темному холодному льосі слугували наливкам як адсорбенти, ще й насичували напої нотками деревини.

Якщо ви морально готові на Новий рік чи Різдвяні свята (ну, можливо, трохи раніше) смакувати власною наливкою, дослухайтеся до порад Ольги Вербенець — практика, яка штудіювала не одну рецептурну книжку і не раз «похімічила», власноруч готуючи різні «трунки». Знань про напої з ягід–фруктів в Ольги Григорівни вистачило аж на власну збірку, яка так і називається «Наливки» (видавництво «Сполом», Львів, 2006).

Там були — медові напої пили

Улюбленими напоями українців здавна були варені меди. Приготувати їх в умовах міської квартири і навіть сільської садиби практично неможливо. Проте відтворити алкоголь на медовій основі з прянощами, яким смакували й наші пращури, — справа посильна. Перша медова наливка, рецепт якої наводимо, порівняно швидка у приготуванні й особливо доречна на столі у прохолодну осінню чи зимову пору. Щоб приготувати цей напій, треба розігріти склянку­ будь–якого меду (гречано­го, акацієвого, з різно­трав’я), додати четверту частину мускатного горіха, по три–чотири зернини чорного та духмяного перцю, гвоздики, кардамону, за бажанням, на кінчику ножа — цинамону (кориці) та цедри цитрини. Варити все це на слабкому вогні 10 хвилин. Коли зняли мед із прянощами з плити, акуратно ложкою вливаємо до варива воду (одну склянку). (Цей процес раніше називали «розситити мед»). Потім варити ще 10 хвилин. Удруге знявши з вогню, обережно вливаємо в медово–пряну суміш півлітра спирту (гаряча суміш «вибухає», коли в неї додають холодну високоградусну рідину). Знову, втретє, поставити вариво на слабкий вогонь, проте до кипіння не доводити. Зняти, накрити і залишити, допоки не схолоне. Потім процідити через марлю чи паперовий фільтр для кави, розлити у пляшки і винести у холодне місце. Пити можна відразу і гарячою, і охолодженою. Проте медова наливка має вишуканіший смак, якщо хоч деякий час настоїться.

Щоб насолодитися медово–вересовою наливкою, потрібно чекати півроку. А розпочинається все з підігрівання у невеликій посудині склянки вересового меду, допоки він не почне темнішати. Наступний крок — влити у мед 1,5 склянки води. Далі потрібно додати натерту цедру одного лимона та одного помаранча. Ще раз добре нагріти (до кипіння не доводити), зняти піну, накрити кришкою і дати схолонути. Потім додати півлітра спирту. Усе злити у скляну посудину, щільно закупорити і настоювати у темному місці 1,5 місяця. Після зазначеного терміну до наливки треба додати вичавлений із помаранча та цитрини (по одній) сік. Настояти не менше двох тижнів. Потому профільтрувати і розлити у пляшки. Виставити настоюватися у прохолодне затемнене місце упродовж чотирьох місяців.

Настоянка із зілля

З додаванням меду готується й таємнича пиріївка, рецепт якої довго шукала Ольга Вербенець. Не думайте, що в тексті якась помилка. У давнину українці смакували настоянкою з коріння саме злісного городнього бур’яну. Щоб відтворити химерний напій, саме час викопати кореневища пирію, ретельно вимити його, порізати і залити чистою холодною водою у пропорції 1 до 4 (на 0,5 кг коріння потрібно 2 літра води). Настоювати у прохолодному темному місці один–два дні. Потім поставити на вогонь і проварити 10 хвилин. Відставити, щоб вариво охолонуло. Потім процідити і додати до відвару склянку липового меду. Закип’ятити вдруге, ще раз охолодити і додати спирт у пропорції: на 0,6 л пирійного відвару — 0,4 л спирту. Через кілька днів злити чисту пиріївку, залишаючи на дні осад. Останній профільтрувати. Настоянку розлити у пляшки і закоркувати. Пити через один–три місяці. Пирій — рослина особлива, лікувальна, тому дозу пиріївки треба контролювати — 1–2 чарки до обіду і не більше.

«Пиріївка, яку я приготувала за цим рецептом, — чиста як сльоза, ледь забарвлена в солом’яний колір, із делікатним характерним зілляним ароматом, що нагадує запах осіннього поля, і м’яким, ніби оксамитовим, смаком, — ділиться враженнями Ольга Вербенець. — Тепер напій чекає слушного часу, бо чим довше стоїть пиріївка, тим стає кращою».

«До подушки»

«Спробувавши наливку–варенуху, можна зрозуміти, чому це Дідона «кріпко заюрила», розбиваючи горщик із цим напоєм», — каже пані Ольга. Для приготування цієї наливки потрібно по 100 г сушених яблук, груш, вишні, сливи, родзинок, фіги (інжиру) й абрикосів. Найнезручніше у процесі те, що кожен інгредієнт, залитий 500–600 мл доброї горілки, потрібно настоювати в окремій посудині три — сім днів.. Якщо ви здолали цей етап, усі окремі настоянки треба разом із фруктами злити в одну посудину і додати склянку—дві меду. Накривши все кришкою (яку раніше навіть заклеювали прісним тістом та ще й клали на неї невеликий ґніт — «щоб дух не втікав»), настоювали ще напівфабрикат варенухи в достатньо теплій печі — «як після хліба». У сучасному варіанті це можна відтворити у духовці; спочатку приблизно 20 хвилин тримати варенуху при температурі 150 градусів, потім зменшити до 80 градусів, ще через якийсь час — до 70. Раніше настоювання тривало цілу ніч, тобто 10—12 годин. Якщо скоротити «томлення» — так і буде.

«Готову варенуху можна пити і гарячою, і холодною, — уточнює Ольга Вербенець. І застерігає: — Попри легкість, з якою п’ється цей божественний нектар, міць його можна відчути не лише слабкому жіноцтву. І, напевно, мав рацію польський гастроном і автор кухарської книжки (1830 р.) Ян Шитлєр, коли радив подібні «трунки» вживати «до подушки».

Не чекаймо морозів

Саме час підготуватися до чаклування над приготуванням настоянок із горобини. Раніше, щоб ця ягода у стравах і напоях не мала гіркого присмаку, її збирали після перших заморозків. Тепер можна не чекати мінусової температури на вулиці, а просто кілька годин поспіль витримати зрілі зірвані ягоди у морозильнику.

Рецептів приготування горобинівок багато. Ми ж цього разу догодимо любителям вина — беремося за приготування горобинівки на червоному сухому вині. Щоб отримати цей напій, спочатку 1 кг примерзлих ягід треба вимити і викласти на сито чи в друшляк. Коли вода стече, треба перекласти горобину до глиняної миски, пересипаючи цукром (0,5 кг). Далі — залишаємо ягоди у теплі на 24 години.

Для цієї горобинівки ще потрібно 2— 3 ложки сухого цвіту звіробою — їх заливаємо сухим червоним вином (1л). Через добу горобину кладемо до бутля і заливаємо настояним червоним вином із цвітом звіробою. За бажанням можна додати дві гвоздики та пів чайної ложки кориці. Настоювати в темному місці 8 тижнів. Потім наливку обережно злити та профільтрувати. Витримати у пляшках 3—6 місяців у темному місці.

ГОСПОДИНІ НА ЗАМІТКУ

Щоб фрукти не «спалити»

Три головні умови для виготовлення якісних наливок

*Не можна заливати фрукти ні чистим спиртом, ані слабкою горілкою. Перший може їх «спалити», друга не добуде з них повного смаку. Ідеальною для заливки є міцна горілка (50—70 градусів). Її можна отримати, розвівши спирт м’якою джерельною водою (дистильованою чи перевареною).

*Не можна брати для наливок недозрілі або навіть слабо дозрілі фрукти. Вони мають бути стиглими, найсолодшими, одночасно ще досить пружними, щоб відразу не «розлізтися».

*Відразу після приготування наливки смаки її інгредієнтів ще не сполучені між собою. Тому неповторний смак напою можна відчути тільки після певної витримки. Варто зважати, що дерев’яні діжечки прискорюють процес «визрівання» наливок.

 
13:40 13.08.2013
Игорь Блигник опубликовал запись

ЗАМОРОЖЕННЫЕ КУБИКИ МАСЛА С ЗЕЛЕНЬЮ

c76JH6CTaxE (600x500, 68Kb)

Заполните зеленью формочки для льда, залейте сверху оливковым или растопленным сливочным маслом — и в морозилку.
Потом добавьте замороженные масляные с зеленью кубики в горячую отварную картошечку.

http://samoevkusnoe.ru/?p=11401

 
13:05 13.08.2013
Александр Алогол опубликовал запись

За наше здоровье! ;)

Целебные средства на основе рябины

целебные средства на основе рябины

Ягоды и листья рябины очень часто используются в рецептах народной медицины для приготовления настоев, отваров и других лечебных средств. Прочитав эту статью, Вы узнаете, как приготовить такие средства у себя дома.

Эффективные целебные средства на основе рябины:

1. Для укрепления организма:

При этом недуге народная медицина рекомендует регулярно употреблять в пищу сушённые или свежие плоды рябины. Кроме того из ягод и листьев этого дерева можно готовить витаминный чай, компот или кисель.

2. При протсудных и воспалительных заболеваниях:

При первый симптомах простуды необходимо полоскать горло, разведённым очищенной водой свежеприготовленный рябиновый сок. Пропорции для приготовления такого раствора 1:2.

3. При диарее для нормализации работы ЖКТ:

Необходимо принять за тридцать – сорок минут до еды свежеприготовленный сок из недозревших плодов рябины. Кроме того, такое лекарство считается очень эффективным противоотёчным и желчегонным средством, которое выводит из организма вредные вещества.

4. При кожных заболеваниях:

Чтобы приготовить следующее целительное средство Вам необходимо измельчить до кашеобразного состояния плоды и свежие листья рябины (в пропорции 1:1), после чего следует наложить массу на салфетку и приложить к поражённому болезнью месту. Обычно время такой процедуры занимает около двух суток, поэтому рябинный компресс нужно зафиксировать сверху бинтом, наложив на него повязку. Продолжительность одного курса лечения: от пяти до восьми дней, после чего делают перерыв в два дня (в это время поражённое место надо смазывать облепиховым маслом) и снова повторяют курс.

5. При гастрите и болях в желудке:

Для приготовления настоя из рябины нужно засыпать двадцать – тридцать измельченных высушенных рябиновых ягод в термос и залить их одним стаканом кипящей очищенной воды. Средству дают настояться около четырёх часов, после чего его употребляют в тёплом виде по сто грамм перед едой.

6. Общеукрепляющее средство из ягод рябины:

Для его приготовления залейте стаканом кипятка две столовых ложки сухих рябиновых ягод, после чего поставьте ёмкость со смесью на водяную баню, и проварите под закрытой крышкой около двадцати минут. Дайте лекарству настояться два – три часа под крышкой и полотенцем, а затем долейте в него очищенной или кипячёной воды до начального объёма. Принимают так же, как и настой.

Мы — это то, что мы публикуем
Загружайте фото, видео, комментируйте.
Находите друзей и делитесь своими эмоциями.
Присоединяйтесь

Подарки

Август 2013
пн вт ср чт пт сб вс
      01 02 03 04
05 06 07 08 09 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31
Войти